Поиск по сайту:

КУЛЬТУРНАЯ НИВА / НИВА КУЛЬТУРИ

Прощання з нацією

Ян ТАКСЮР 26.10.2009 17:50

Нещодавно Президент України в інтерв’ю українській службі ВВС заявив, що не хоче бути політиком у країні, яка не сприймає його цінностей. Крім того, голова держави запевнив: «Мої діди та прадіди будуть гордитися* на тому світі тим, що я роблю як президент і як українець для цієї нації».

Тому в нього є почуття виконаного обов’язку, хоча більшість речей, про які він говорить, нація сприймає специфічно. Оскільки гарант нашої конституції ставиться до себе епічно та поетично, спробуємо уявити його в Маріїнському палаці, де він уночі пише прощального листа до нації.
 
____________________________________
* Так в оригинале интервью В.Ющенко. Борец за «чистоту украинского языка» видимо забыл, что в яыке «цієї нації» существует слово «пишатися».
 
Привіт тобі, найраща з націй,
Не ухиляйся від обійм!
Спинись на мить у творчій праці,
Почуй скорботний голос мій.
Ти в мене мила, симпатична,
І я не гірший із людей.
Чому ж, чому ж так специфічно
Плюєш в лице моїх ідей?
Чи я приніс у дім твій горе?
Чи катував тебе? Хіба?
Ну, поморив голодомором,
Ну, пхав у ніс тобі УПА.
Я думав, ти «в’їжджаєш чьотко»
У видатні мої діла.
А ти мені – аж три відсотка,
Ти де той рейтинг узяла?
Сигнал я маю з того світу,
Шанують там мої дива.
І ти повинна теж гордитись
Тут на землі, поки жива.
Я покохав тебе forever!
Я вів тебе у світлу путь...
Минають дні. Садок вишневий,
І бджоли хмарами гудуть.
Ми ситі, вільні, не холопи,
Всі - на колінах, в серці – мир,
Благаєм щастя для Європи
В святої діви Брітні Спірс...
Не хочеш, нація пригожа?
Боїшся вмерти від нудьги?
Так знай: прийдуть рятуй нас, Боже,
На моє місце вороги.
І буде ворог тебе мучить,
Знов «Чуден Днепр...», «Я к вам пишу...»,
І катастрофа неминуча,
Як свій палац я залишу.
Наллють горілку замість «коли»,
Кобзон очолить хіт-парад,
А твори Гоголя Миколи
Переведуть, кати, назад.
Якщо слова мої не лізуть,
Лишайся, націє, сама.
Май дарлінг, Кет, пакуй валізи!
Май чілдрен, де наша сума?
Піду по світу у негоду,
А ти останній лист читай.
Прощай, невдячний мій народе,
Гуд бай, май лав! Май лав, гуд бай!
 
P.S. Якщо в сумі зберуться гроші,
А Юля вам не дасть зарплат,
Я знов покличу мій хороший,
Терплячий мій електорат.

Оставить комментарий Комментариев: 8
оукраинец-сиб. | 28.10.2009

"поліщук | 28.10.2009

Москалик - слово лагідне, літературне і не образливе для звичайного росіянина. Хоча в Росіїї живутьне лише москалі, а й багато просто росіян.
Москаль завжди прислуговується імператору, який зазвичай хоче бути володарем усіх земель і народів. У тому числі і українського."

Коль у Вас нет других терминов и формулировок для обозначения русского народа, и если Вы такой любитель польско-галицийских басен про русских православных монархов, то с чего Вам на зеркало (украиномовное, кстати) пенять?
И не изображайте, пожалуйста, христианина. Вам не очень идёт.

поліщук | 28.10.2009

Москалик - слово лагідне, літературне і не образливе для звичайного росіянина. Хоча в Росіїї живутьне лише москалі, а й багато просто росіян.
Москаль завжди прислуговується імператору, який зазвичай хоче бути володарем усіх земель і народів. У тому числі і українського.

оукраинец-сиб. | 28.10.2009

Полищуку

Уважаемый, если Вы такой большой христианин, то почему выражаетесь "москаликів", а не хотя бы "росiян"? К тому же, настоящие христиане отличаются смиренномудрием - не вступают в препирательства, а молча принимают поношение (особенно ими же по неразумию вызванное) и молятся за обидчиков Господу, прощая их в сердце; а паче всего молятся Господу о прощении своих грехов.
Как Вы на это смотрите?

И, пожалуйста, не надо насаждать "толерантный" фантом "загальнолюдської християнської культури". У мусульман иметь 4 жены - хорошо, у христиан это - грех. Если бы "общечеловечество" целиком принимало учение Христа, то оно и было бы христианским, чего мы не наблюдаем.

Доля | 27.10.2009

Пане Полищук, а як з першими двома питаннями: що Ви на цому "сайтi москаликів" робите, та за чим доглядаєте? Це по-перше. А по-друге: який стратегiчний курс у нашої країни, завдяки пану Ющенко та таким як Ви, така в мене й "агресивна стратегічна культура". А про "скажену собаку", це Ви даремно менi докоряєте, бо бiльш нiж на пацюка зi схрону, на мою думку, ще не дотягнули. Отаке моє власне ставлення до усiх Ваших зойкiв та мiркувань на цому "москальському" сайтi.

поліщук | 27.10.2009

Доля:
Ваш коментар свідчить про те, що ви відійшли від загальнолюдської християнської культури і стали адептом агресивної "стратегічної культури". Стосовно людини яка має "неправильну" думку, представник стратегічної культури діє давно засвоєним методом:
1 називає опонента підступною твариною - пацюком або скаженою собакою, або зрадником.
2 залякує опонента неминучою розправою
3 вимагає усіх інших - вбити опонента "цього пацюка, цю скажену собаку"!
Це вже було в нашій історії.

Доля | 26.10.2009

А Ви пане, Полiщук, на цому сайтi що робите? Чи доля у Вас така, доглядати за iншими? А може вiд "большого дядi" немов пацюк хапаете шматки чужого розуму? Ви вважаєте що Вас за це поважати будуть? Нi не будуть поважати пацюкiв-Полищукiв. На Вас вже чекає дератизатор, готуйтеся!

поліщук | 26.10.2009

Віршик начебто нашим українським духом жевріє. І може своя правда в ньому є.
Але навіщо Ви, пане Таксюр зі своїм шедевром до москаликів на сайт жалітися прибігли?
Ви нібито мужчина, а немов дитя до "большого дяді" ябедити прийшли. Ви думаєте він Вас за це поважати стане. Не стане. І я б не став.

Шановний пане Таксюр! | 26.10.2009

Дотепний вірш, справедлива критика Ющенка. От тільки про Голодомор якось не дуже етично і з перекладами Гоголя Ви, як на мене, трохи погарячкували. Пам’ятаєте, що про ці переклади писав Остап Вишня?

*******

Остап Вишня. «Думи мої, думи мої…»

5 листопада, 51. Треба перекласти "Ревiзора" Гоголя українською мовою. I все. Нiколи я не вiдчував себе таким безсилим, таким нiкчемним, як перед "подвигом" - перекласти "Ревiзора". Тiльки з М.Т.Рильським як редактором я можу ризикнути взятися за цю роботу. Бог єсть? Чи нема? Поможи менi, господи, зробити цю роботу! Так зробити, щоб народ наш вiдчув, полюбив цю безсмертну комедiю, яка така близька, така рiдна, така для мене пахуча, як троянда в моєму творчому садку, як калина на моєму огородi, як очi в мого онука, Павлушки, голубi та чистi.
А як же це зробити?
"Адекватно!" - чую я голоси, будь вони трижди проклятi!

З грудня, 51. Слава Гоголю, Нiколаю Васильовичу!
Працюю над "Ревiзором"...
Як це трудно! Тру-у-у-дно!
Я ж буду злочинцем, коли зроблю з Гоголя Вишню! А хiба я зможу пiдпаскудитися, щоб iз Вишнi зробити Гоголя?!
От i борюкаємося!
А хочеться, щоб Гоголь зазвучав нашою мовою так, як вiн має право звучати...
Одна українська поетеса в розмовi зо мною (ми говорили про переклад Гоголевих творiв) здивовано запитала:
- А зачєм?
Те, що українська поетеса сказала менi: "А зачєм?" - я не здивувався. Iменно - "зачєм"? Бо вона, на жаль, i
досi не розумiє, що є на свiтi народна, рiдна народовi, мова.

...Так от Гоголь! Нiколай Васильович! Як його зробити так, щоб по всiх селах любили його?
Як? Навчiть!
Ота поетична iндичка може сказати: "Зачєм?"
Що їй болить?
Їй заплатять за два ямбо-брахiї по 10 крб. за рядок, - i вона задоволена. Вона пшеницю вiд верби не вiдрiзняє: i те шумить, i те шумить, - надрукують!
От вона й говоригь: "Зачєм?"
А я з М. В. Гоголем мучусь!
Визнаю: радiсна мука, приємна мука, та проте - мука!

Другие статьи раздела: